Експорт текстилю та одягу з Індії, включаючи вироби ручної роботи, зріс на 1% до 2,97 лакх крор рупій (35,5 мільярда доларів США) у 2024 фінансовому році, причому найбільшу частку – 41% – становила готова одяг.
Галузь стикається з такими проблемами, як малий масштаб операцій, фрагментоване виробництво, високі транспортні витрати та залежність від імпортного обладнання.
Згідно з Економічним оглядом, опублікованим сьогодні Міністерством фінансів, експорт текстилю та одягу з Індії, включаючи вироби ручної роботи, зріс на 1% до 2,97 лакх крор рупій (35,5 млрд доларів США) у 2023-24 фінансовому році (FY24).
Найбільшу частку – 41% – займав готовий одяг, експорт якого склав 1,2 лакх крор рупій (14,34 млрд доларів США), далі йдуть бавовняні текстильні вироби (34%) та штучні текстильні вироби (14%).
У документі дослідження прогнозується, що реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) Індії у 2025 фінансовому році становитиме 6,5–7 %.
У звіті вказується на кілька проблем, з якими стикається текстильна та швейна промисловість.
Оскільки більша частина виробничих потужностей текстильної та швейної промисловості країни припадає на мікро-, малі та середні підприємства (ММСП), які становлять понад 80% галузі, а середній розмір операцій є відносно невеликим, ефективність та економія від масштабу великомасштабного сучасного виробництва обмежені.
Фрагментований характер індійської швейної промисловості, де сировина постачається переважно з Махараштри, Гуджарату та Тамілнаду, тоді як прядильні потужності зосереджені в південних штатах, збільшує транспортні витрати та затримки.
Інші фактори, такі як значна залежність Індії від імпортного обладнання (за винятком прядильного сектору), нестача кваліфікованої робочої сили та застарілі технології, також є важливими обмеженнями.
Час публікації: 29 липня 2024 р.