Сказав Абдулла

Економіка В’єтнаму є 44-ю за розміром у світі, і з середини 1980-х років В’єтнам здійснив величезну трансформацію від високоцентралізованої командної економіки за підтримки відкритої ринкової економіки.

Не дивно, що вона також є однією з найбільш швидкозростаючих економік у світі, з ймовірним річним темпом зростання ВВП близько 5,1%, що зробить її економіку 20-ю за розміром у світі до 2050 року.

Зважаючи на це, в усьому світі гучно говорять про те, що В’єтнам готовий стати одним із найбільших виробничих центрів із можливістю захопити Китай із його великими економічними успіхами.

Примітно, що В’єтнам стає центром виробництва в регіоні, переважно для таких галузей, як текстильний одяг і взуття та сектор електроніки.

З іншого боку, з 80-х років Китай відіграє роль глобального виробничого центру з його величезною сировиною, робочою силою та промисловим потенціалом.Значна увага приділялася розвитку промисловості, де першочергове значення надавалося машинобудівній і металургійній промисловості.

Оскільки відносини між Вашингтоном і Пекіном перебувають у вільному падінні, майбутнє глобальних ланцюжків поставок залишається невизначеним.Незважаючи на те, що непередбачувані повідомлення Білого дому продовжують піднімати питання щодо напрямку торгової політики США, мита на торговельну війну залишаються в силі.

Тим часом наслідки запропонованого Пекіном закону про національну безпеку, який загрожує обмеженням автономії Гонконгу, ще більше ставлять під загрозу і без того крихку першу фазу торгової угоди між двома супердержавами.Не кажучи вже про зростання вартості робочої сили, це означає, що Китай буде прагнути до менш трудомісткої промисловості високого класу.

Ця нерівність у поєднанні з гонитвою за забезпечення медичних товарів і розробку вакцини проти COVID-19 провокує переоцінку ланцюжків поставок «точно вчасно», які надають перевагу ефективності понад усе.

Водночас боротьба з COVID-19 Китаєм викликала багато питань серед західних держав.Тоді як В’єтнам є однією з перших країн, які пом’якшили заходи соціального дистанціювання та відкрили своє суспільство вже у квітні 2020 року, де більшість країн лише починають справлятися з тяжкістю та поширенням COVID-19.

Світ приголомшений успіхом В’єтнаму під час цієї пандемії COVID-19.

Перспектива В'єтнаму як виробничого центру

На тлі цього розгортання глобального сценарію зростаюча азіатська економіка – В’єтнам – готова стати наступною виробничою силою.

В’єтнам матеріалізувався як сильний претендент на велику частку у світі після COVID-19.

Відповідно до Kearney US Reshoring Index, який порівнює промислове виробництво США з імпортом промислової продукції з 14 країн Азії, рекордно зріс у 2019 році завдяки скороченню китайського імпорту на 17%.

Американська торгова палата в Південному Китаї також виявила, що 64% ​​американських компаній на півдні країни розглядають можливість перенесення виробництва в інше місце, згідно з доповіддю Medium.

У 2019 році в’єтнамська економіка зросла на 8% завдяки різкому зростанню експорту.Цього року також планується зростання на 1,5%.

Світовий банк прогнозує, що в найгіршій ситуації з COVID-19 ВВП В’єтнаму впаде до 1,5% цього року, що краще, ніж у більшості південноазіатських сусідів.

Крім того, завдяки поєднанню наполегливої ​​праці, брендингу країни та створення сприятливих інвестиційних умов В’єтнам залучив іноземні компанії/інвестиції, надавши виробникам доступ до зони вільної торгівлі АСЕАН і преференційні торговельні угоди з країнами Азії та Європейського Союзу, а також США.

Не кажучи вже про те, що останнім часом країна посилила виробництво медичного обладнання та зробила відповідні пожертви країнам, які постраждали від COVID-19, а також США, Росії, Іспанії, Італії, Франції, Німеччині та Великобританії.

Іншою важливою новою подією є ймовірність переміщення більшої кількості виробництва американських компаній з Китаю до В’єтнаму.Частка В’єтнаму в імпорті одягу зі США виграла, оскільки частка Китаю на ринку зменшується – країна навіть перевищила Китай і посіла перше місце в постачальниках одягу в США в березні та квітні цього року.

Дані товарної торгівлі США за 2019 рік відображають цей сценарій, загальний експорт В'єтнаму до США зріс на 35%, або на 17,5 мільярда доларів.

За останні два десятиліття країна надзвичайно трансформувалася, щоб задовольнити широкий спектр галузей.В’єтнам відходить від своєї здебільшого сільськогосподарської економіки до розвитку більш ринкової економіки, орієнтованої на промисловість.

Вузьке місце, яке потрібно подолати

Але є багато вузьких місць, які необхідно вирішити, якщо країна хоче підтримувати Китай.

Наприклад, виробнича промисловість В’єтнаму, заснована на дешевій робочій силі, становить потенційну загрозу – якщо країна не просунеться вгору в ланцюжку вартості, інші країни регіону, такі як Бангладеш, Таїланд або Камбоджа, також нададуть дешевшу робочу силу.

Крім того, враховуючи всі зусилля уряду, щоб залучити більше інвестицій у високотехнологічне виробництво та інфраструктуру для більшої відповідності глобальному ланцюжку постачання, лише обмежена багатонаціональна компанія (МНК) має обмежену науково-дослідну діяльність (НДДКР) у В’єтнамі.

Пандемія COVID-19 також виявила, що В’єтнам сильно залежить від імпорту сировини та виконує лише роль виробництва та збирання продукції для експорту.Без значної індустрії підтримки зворотного зв’язку обслуговувати такий обсяг виробництва, як Китай, буде лише бажаною мрією.

Окрім цього, інші обмеження включають розмір резерву робочої сили, доступність кваліфікованих робітників, здатність впоратися з раптовим спалахом виробничого попиту та багато іншого.

Іншою важливою сферою діяльності є мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) В’єтнаму, які складають 93,7% від загальної кількості підприємств, і працюють на дуже малих ринках і не можуть поширити свою діяльність на ширшу аудиторію.Зробивши це серйозним перешкодою у важкі часи, як пандемія COVID-19.

Тому для компаній життєво важливо зробити крок назад і переглянути свою стратегію репозиціонування – враховуючи, що країні ще багато миль, щоб наздогнати темпи Китаю, чи було б зрештою розумніше вибрати «Китай плюс один» замість цього?